ОСІННЯ ЛІСОВА ПІСНЯ (вільний розпис по тканині)

Тема: ОСІННЯ ЛІСОВА ПІСНЯ (вільний розпис по тканині) Мета: ознайомити з особливостями вільного розпису тканини; вчити уточнювати деталі зображення за допомогою фломастерів або туші; дати поняття про давні вірування людей у надприродних істот – мавок і про відображення цих легенд у творчості українських митців; закріплювати знання про пейзаж, теплу гаму кольорів і гармонію кольорів; прищеплювати любов до рідного краю, свого народу, бережливе ставлення до природи; виховувати старанність, акуратність, працелюбність; розвивати уяву, вміння бачити красу в навколишньому світі, зорову та емоційну чутливість. Хід заняття I. Організаційний момент II. Повідомлення теми та мети заняття вивчення нового матеріалу Разом з необхідними речами, які є на наших столах на кожному нашому занятті, ще лежить шматочок білої тканини. Як ви думаєте, навіщо? Щоб дізнатись напевно, здійснимо невелику подорож в минуле та в далекі країни (малюю на ватмані „машину часу”, повітряну кулю, в ній – дітей, тобто нас). Спочатку вертаємось в далеке минуле на декілька тисяч років. Бачимо внизу величезні піраміди, що викладені з тисяч величезних кам’яних брил; кам’яного сфінкса: дивну істоту – напівлева, напівлюдину; велику повноводну ріку Ніл. Країна ця – Єгипет. Вже тоді в Єгипті уміли виготовляти та прикрашати тканину. Летимо далі. Внизу – великий півострів, омитий морями, батьківщина олімпійських ігор. Тут одягалися в туніки з тонкої гарно розмальованої тканини. Пустеля, верблюди... Тут живуть араби. Одяг їх не змінюється вже багато віків. Тканину для нього вони вміють виготовлять, фарбувати і прикрашати чудовими орнаментами. А ось багато островів в морі біля Китаю та Індії. Це – Індонезія. На цих островах на тканині створювали справжні шедеври. На Україні в давнину ткали тканини і по різному прикрашали їх: і вишивкою, і малюнками. Коли на дошці вирізьблювали візерунки, покривали дошку фарбою і прикладали до тканини, то по дошці стукали, вибивали фарбу на матерію. Така тканина називалась вибійкою. Ви вже здогадались, на чому будемо сьогодні малювати? На тканині. А щоб дізнатись, що саме будемо малювати, продовжуємо нашу подорож. Тепер минуле не таке далеке, лише сто років. Прилетіли ми в місце казкове і загадкове. Відгадайте, де ми.(загадка про ліс). Підійдемо до дерев. - якого кольору листя на деревах? -чи хитаються гілочки? - які звуки чути? БЕРЕЗОВИЙ ЛИСТОЧОК Іще не сніг і навіть ще не іній, Ще чути в полі голос череди. Здригнувся заєць – ліс такий осінній, Куди не ступиш, все щось шарудить! Чи, може, це спинається грибочок? Чи, може, це скрадається хижак? То пролетить березовий листочок, То пробіжить невидимий їжак. Ліна Костенко - кого можемо зустріти в лісі? Колись, сто років тому, Леся Українка любила блукати лісами і якось зустрілася з мавкою. Ось такою. Здавна люди шанували природу і вірили, що все в ній живе і має свою душу: не тільки пташки та звірі, а й дерева, вода, камінь і навіть вогонь. Люди уявляли казкових істот, які мешкали всюди: в хатах – домовички, в річках – русалки, а в лісі – лісовики та мавки. Леся Українка написала знамениту поему „Лісова пісня”, в якій розповіла, як навесні разом з лісом просинаються мавки. Ось як уявляв осінній танок мавок чудовий художник Михайло Білас, що живе у Трускавці. - по чому бачимо, що весна?(квіти, пташки, сонце, кольори). А ми з вами створимо картину „Осіння лісова пісня”. Наша Мавка втомилась за довге літо, їй пора відпочити до весни. Для неї ми намалюємо осінній ліс. - як можна зобразити осінь в лісі? (дощові хмари, листочки в теплій гамі кольорів. Пташки відлітають, грибочки). Гра „Кольорові листочки”(коли піднята зелена гілочка – діти встають і піднімають руки вгору, коли червона –прогинаються назад з закладеними за голову руками, коли жовта –кладуть руки на коліна) Вправа для рук „Капуста”. Перегляд зразків з послідовністю виконання. III. Практична робота дітей Після нанесеного олівцем контуру, розфарбовуємо акварельними фарбами. А ще можна брати туш, чорнило, спеціальні фарби для тканин. Тканину перед роботою слід покрити розчином желатину чи солі і висушити. Самі на себе дивляться ліси, Розгублені од власної краси. Немов пройшов незримо Левітан Та там торкнувся пензликом, то там. Осінній вітер одгуляв, затих. Стоїть берізонька, як в іскрах золотих. (Ліна Костенко) Шипшина важко віддає плоди. Вона людей хапає за рукава. Вона кричить: Людино, підожди! О, підожди, людино, будь ласкава! Не всі, не всі, хоч ягідку облиш. Одна пташина так мене просила. Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш. І просто осінь щоб була красива. (Ліна Костенко) Ростуть опеньки у тумані Серед сосонок та беріз. В жабо й атласному каптані Стоїть грибочок, як маркіз. І сіє дощ дрібнесенький, Оце уже грибнесенький! (Ліна Костенко) Послухаймо три музичних фрагменти. Який з них пасує до нашої картини? Це були частинки одного музичного твору „Осінь”, який написав знаменитий композитор Антоніо Вівальді. IV. Підсумок заняття